29 червня – 11 липня 2016 року у Славутичі відбувалася міждисциплінарна літня школа “Ідея міста: перевірка реальністю” з серії “Міські літні школи: візії та досвіди” Центру міської історії Центрально-Східної Європи, що поєднує дослідницький та навчальний формати та налагоджує зв’язки між урбаністичними студіями та міською історією і ширше – гуманітарними дисциплінами.
Об’єктом дослідження учасників школи став Славутич – місто у Київській області, який є анклавом на території Чернігівської. Побудований після ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році, Славутич є останнім планованим містом Радянського Союзу та наймолодшим містом в сучасній Україні. Виняткові обставини його заснування вплинули на ідеї та процес реалізації проекту нового міста. Команди експертів з восьми республік СРСР брали участь як у плануванні, так і будівництві. В результаті архітектура Славутича стала виявом критики модерністської архітектури, яка поєднує міжнародний архітектурний контекст з соціалістичними підходами та радянськими принципами регіональних особливостей. Славутич – це реалізація пошуків останнього покоління радянських архітекторів екологічно сталої, зручної для життя архітектури та новий дім для працівників Чорнобильської АЕС та мешканців забрудненої Прип’яті.
Метою літньої школи було поєднання навчального та дослідницького форматів із залученням підходів та можливостей різних дисциплін у вивченні міста та налагодження співпраці між ними. Програма школи була зосереджена на соціальній, гуманітарній, екологічній та економічній перспективах у плануванні та функціонуванні сучасного міста з врахуванням історичних контекстів. Приклад Славутича дозволив проаналізувати реалізацію та досвіди таких урбаністичних та суспільних концепцій, як планове місто, місто-утопія, місто пост-катастрофи, еко-місто, моно-місто з перспективи різних дисциплін.
Робота школи проходила за різними дослідницькими напрямками у трьох студіях, які разом проводили аналіз та формували загальне бачення того, чим є сучасний Славутич, наскільки це відповідає задуму архітекторів і які перспективи місто має у майбутньому:
Учасниками школи стали дослідники з України, Словаччини, Угорщини, Хорватії, США, Росії, Словенії, Швеції, Франції, Литви та Білорусі. Викладачами школи були експерти в галузях планування і вивчення міста, соціології та фінансів: Кейс Ван Райвен (“Kees van Ruyven Stadsontwikkeling”, Амстердам), Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів), Дмитро Кокорін (Лондонський королівський коледж, Інститут Росії, Лондон), Наталія Отріщенко (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів; Інститут соціології НАН України, Київ), Таурі Тувікене (Талліннський університет, Таллін), Богдан Мотузенко (Київ), Віктор Мазярчук (Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, Київ).
Окрім спеціальної дослідницької програми для студентів школи, було організовано публічну програму, лекторами якої стали: Володимир Удовиченко (міський голова Славутича 1990–2015, Україна), Ольга Казакова (“Інститут модернізму”, Росія), Оуен Хезерлі (журналіст, Великобританія), Ансельм Вагнер (Технічний університет Граца, Австрія), Кейт Браун (Мерілендський університет, США), Наталія Жижченко (ONUKA, Україна), Михайло Думанський (Lviv Business School (LvBS) Українського Католицького Університету, Україна), Кейс ван Райвен (“Kees van Ruyven Stadsontwikkeling”, Нідерланди), Роман Зінченко (“Greencubator”, Україна), Євген Нікіфоров (фотограф, Україна), Олексій Браточкін (Европейский колледж Liberal Arts в Беларуси), Інга Фреймане (Нортумбрійський університет, Великобританія). Теми та короткий зміст лекцій, а також інформація про лекторів доступні за посиланням. Відеозаписи лекцій доступні за посиланням.
В рамках літньої школи проходив міський дитячий табір “Гра в міста”, під час якого юні мешканці Славутича разом з викладачами досліджували місто, його минуле, теперішнє і майбутнє, та просто розважалися серед однолітків.
Організатори: Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Центр міської історії Центрально-Східної Європи та ГО Urban Forms Center.