Енциклопедія архітектури України

Енциклопедія архітектури України — це мультимедійний онлайн-проєкт, який за допомогою різних медіаінструментів демонструє панораму архітектури України. Куратори Євгенія Губкіна, Ярослав Переходько, Катерина Радченко, а також запрошені режисери й режисерки (Дмитро Тяжлов, Тетяна Кононенко), відеомейкери й відеомейкерки (Євген Червоний, Леонід Єжуров, Віка Гайбонюк), медіахудожники й медіахудожниці (Микола Рідний, Анастасія Старко, Пьотр Армяновський), архітектори й архітекторки (Артур Ароян, Василиса Щоголева, Даша Цапенко, Юліан Чаплінський) та понад 40 учасників і учасниць з різних куточків світу у своїх фото- і відеороботах, перфомансах, колажах аналізують, як суспільство формує архітектуру і як архітектура формує суспільство. Проєкт, створений на перетині архітектури, історії, критики, кінематографу й візуального мистецтва, спонукає до діалогу. Такий комплексний підхід дає змогу максимально розширити сприйняття матеріального середовища, побачити його з різних боків і сформувати власну думку щодо його актуального стану. Це ревізія ролі архітектора і архітектури в сьогоденні, інтерпретація аксіом цієї сфери, візуалізація її елементів, стилів, процесів і часових змін.

Архітектура України — це фортеці чи сараї, хати чи хрущовки, палаци чи руїни, туристичні об’єкти чи девелоперська забудова? А можливо, це архітектурні стилі — бароко, класицизм, модернізм, бруталізм, постмодернізм? Чи, може, все це лише балки і цегла?

На противагу формальним і неформальним базам даних ми пропонуємо інший тип енциклопедії — створений конкретною групою людей зі своїм світоглядом, принципами та методами, при цьому не обмежених впливом будь-яких інституцій. Енциклопедії, яка не є самоціллю, а лише інструментом пізнання. Дені Дідро бачив енциклопедію як місток у часі, як спосіб передати досвід дійсності крізь оптику небайдужого енциклопедиста. Однак досвід — це не завжди про «успішні кейси» та виграні битви. Це частіше про способи взаємодії з проблемами, про помилки та поразки. Без проблеми не може бути рішення, а без рішень не може бути архітектури. «Енциклопедія архітектури України» — це критичний проєкт, в основі якого лежить проблемний підхід. У ній категорійний принцип систематизації інформації відповідає найяскравішим і найболючішим питанням, з якими працює українська архітектура. Адже суть діяльності архітектора полягає в пошуку форми вирішення суспільних проблем.

Загальна картина проєкту мультиперспективна — від масштабного до дрібного, від теоретизування до гуманістичного виміру. Архітектурний ландшафт України подібно до мозаїки або колажу складається у заплутаний, багатошаровий палімпсест. А безліч голосів — у поліфонію. Макрорівню протиставляється мікрорівень — локальних, особистих історій взаємовідносин з архітектурою. І тут ключовим є не тільки те, про що і як ми говоримо, а й про кого, і з ким. Ми намагаємося подивитися туди, куди зазвичай не дивляться, дати майданчик, право голосу тому, з ким зазвичай не говорять, побачити за стінами щось більше. Що, можливо, куди видатніше й прекрасніше за цеглу й балки. Адже архітектура — це не стіни, це люди!

Більш детальна інформація на сайті www.ukrarchipedia.com.

Організатори: ГО Urban Forms Center у партнерстві з малою культурною столицею України 2020–2021 років — містом Славутич, Славутицькою міською радою і Центральним державним науково-технічним архівом України за фінансової підтримки Українського культурного фонду та Zagoriy Foundation.